В ІР офісі відбулося публічне обговорення проєкту наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель”.

Участь в обговоренні в офлайн-форматі взяли:

• Інна Шатова, заступниця начальника управління інтелектуальної власності та інновацій – начальниця відділу державної політики у сфері інтелектуальної власності Міністерства економіки України,
• Микола Потоцький, радник директора ІР офісу,
• Дмитро Павлов, начальник відділу патентного права ІР офісу,
• Олександр Дорошенко, директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України,
• Петро Боровик, керуючий партнер юридичної компанії “Боровик та Партнери”.

До онлайн-обговорення долучилися:

• Юлія Семеній, членкиня правління Національної асоціації патентних повірених України,
• Василь Красніков, президент Всеукраїнської асоціації патентних повірених (ВАПП) та Леонід Черепов член правління ВАПП,
• Анастасія Гоменюк, експертка проєкту “TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання” в межах проєкту міжнародної співпраці  ReACT4UA,
• Оксана Кашинецева, консультантка з прав людини та прав інтелектуальної власності БО “100% Життя – Мережа ЛЖВ” та БФ “Пацієнти України”,
• Ольга Гургула, старший лектор у Brunel University London, а також інші відомі фахівці у сфері інтелектуальної власності.

Загалом захід зібрав близько 60-ти учасників.

Відкриваючи публічне обговорення, Інна Шатова зазначила, що це черговий нормативно-правовий акт про проведення експертизи заявок на об’єкти промислової власності, який приводиться у відповідність до оновленого законодавства у сфері інтелектуальної власності, і який є одним з найскладніших, оскільки він стосується сфери науково-технічної творчості – винахідництва, та має враховувати акти Європейського Союзу.

Під час обговорення досліджувались пропозиції спільноти, зокрема щодо:

• підходів до врахування відомостей, які є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі);
• вимог до складання формули винаходу (корисної моделі),
• порядку проведення експертизи, визначення експерта, повідомлення заявника про призначення експерта;
• підходів до відновлення прав заявника, реалізації права заявника на внесення до заявки змін, пов'язаних зі зміною особи заявника;
• обсягу прав у поділеній та виділеній заявці (вимога недублювання обсягу правової охорони).

Особлива увага була приділена аспектам визначення відповідності умові патентоздатності “винахідницький рівень” нових форм відомого з рівня техніки лікарського засобу, якщо вони істотно не відрізняються за ефективністю.

“Закон встановив особливий підхід щодо визначення винахідницького рівня нової форми відомого з рівня техніки лікарського засобу, спрямований на підвищення доступності ліків в Україні та недопущення поширення явища “вічнозелених патентів”, яке спотворює мету права інтелектуальної власності – забезпечити правову охорону інноваційним результатам. Тому в Правилах проведення експертизи ми маємо передбачити механізм перевірки винахідницького рівня нових форм відомого з рівня техніки лікарського засобу, який дозволить патентувати лише відповідні форми, що істотно відрізняються ефективністю. Це сприятиме підвищенню інноваційної складової ринку лікарських засобів та забезпеченню права на доступ до життєво необхідних ліків, що є критично важливим в умовах війни рф проти України”, - зазначив Микола Потоцький.

Читайте також:

• Набрали чинності Правила складання і подання заявки на промисловий зразок
• ІР офіс оприлюднив інформаційне повідомлення щодо належного оформлення довіреностей

1 травня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України “Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка”. 

У Міністерстві юстиції Україні цей наказ зареєстровано 16 квітня 2024 року за N 547/41892.

Наказом визначаються:

• правила подачі заявки на промисловий зразок,
• перелік документів, які потрібно надати,
• процедура проходження експертизи.

Ухвалення нового порядку допоможе виробникам продукції зареєструвати її дизайн швидко й легко, убезпечивши її від копіювання, та спокійно розвивати свій бізнес.

“Міністерство економіки активно працює над розширенням можливостей бізнесу для використання інструментів охорони креативних рішень. Зовнішній вигляд промислових виробів відіграє ключову роль у просуванні продукції на ринку. Тому створення швидкого та прозорого механізму реєстрації прав на промислові зразки має сприяти бізнесу в отриманні охорони та виведенні своїх інноваційних продуктів на ринок.

Оновлені Правила містять новели щодо електронного документообігу, а також включають положення, які дозволятимуть бізнесу оперативно управляти та комерціалізовувати цей інтелектуальний актив ще на стадії реєстрації”, - зазначив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів.

Затвердження Правил щодо промислових зразків має важливе євроінтеграційне значення. На цьому наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк:

“Планом заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, визначено необхідність прийняття актів щодо проведення експертизи заявок на промислові зразки з метою приведення підзаконних актів України у відповідність до EU acquis у червні 2024 року. Тож прийняття відповідних Правил є черговим свідченням своєчасного виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань”.

Поряд з цим, Правила визначають компетенцію IP офісу під час проведення експертизи заявки перевіряти, чи не є заявник (один із заявників), автор (один із авторів) особою, пов'язаною з державою-агресором. Якщо така інформація підтвердиться, ІР офіс має право ухвалити рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка.

Читайте також:

• IP дайджест Євроінтеграції: відстежуємо прогрес IP сфери на шляху України до ЄС
• ІР офіс розробив регіональні інтерактивні мапи надходження заявок та реєстрації об’єктів промислової власності

Суб'єкти права особливого роду: чиї інтереси захищає право sui generis? Відповідь на це питання шукали експерти під час дискусії “Право sui generis на захисті “творів” ШІ”, організованої Центром демократії та верховенства права за підтримки ІР офісу. До дискусії долучилися експерти з авторського права, адвокати, представники юридичних компаній, науковці.

Приналежність права особливого роду (sui generis) за статтею 33 Закону України “Про авторське право і суміжні права” є одним із найбільш дискусійних. У частині другій статті 33 Закону йдеться про те, що суб’єктами права особливого роду можуть бути автор комп’ютерної програми, його спадкоємці, правовласники або ж правомірні користувачі цієї комп’ютерної програми. Водночас стаття не дає чіткої відповіді на запитання – хто ж буде власником прав sui generis?

На цьому під час виступу наголосив начальник відділу розвитку креативних секторів економіки IP офісу Дмитро Дорошенко:

“Торік було опубліковано чимало наукових статей, у яких авторитетні науковці досить обґрунтовано підходили до того, що передусім власником права особливого роду має бути розробник комп’ютерної програми - платформи, яка дає можливість генерувати об’єкт. Але це питання досі залишається спірним”.

За Законом під час генерування об’єктів потрібно дотримуватися прав інших авторів. Але, якщо це не точний збіг тексту, зображення чи відео, дуже складно визначити внесок кожного автора у згенерований об’єкт.

“Уже з’являються інструменти, які дозволяють авторові довідатися чи використовувала нейромережа під час тренування та навчання його авторський доробок. Такі інструменти навіть дозволяють правовласнику вилучити твір із бази даних”, - зазначив Дорошенко.

Окреслюючи загальні тенденції, представник ІР офісу зауважив, що платформи починають потроху заявляти про те, що під час тренування нейромережі орієнтуватимуться на ліцензії Creative Commons - твори, які перебувають у суспільному надбанні та ті об’єкти, на які надано дозвіл. Але на практиці такий підхід може поставити ті платформи, які мають доступ, наприклад, до фотобанків, у більш вигідне становище.

Інша тенденція, за словами спікера, зводиться до того, що розробники нейромереж самі намагаються врегулювати цей ринок з тим, щоб не порушувати прав авторів.

Український законодавець свідомо пішов на те, щоб встановити, що умови приналежності прав sui generis можуть визначатися договором. За словами Дмитра Дорошенка, єдиний договір, який платформи можуть укласти з мільйоном користувачів – це договір приєднання. Це той самий договір, до якого користувач приєднується, натискаючи “галочку”. А які ж умови цього договору?

Як приклад фахівець IP офісу навів умови використання безкоштовної програми Copilot, яка належить Майкрософт:

“За цими умовами Copilot не претендує на згенероване зображення. Програма віддає це зображення користувачеві, при цьому вимагає від нього право на користування згенерованим контентом, на промпти* і право надавати в користування згенеровані об’єкти всім третім особам. Це означає, що у користувача не виникають майнові права. Фактично платформа знімає з себе відповідальність та намагається упередити майнові спори. За таких умов не можна говорити про права sui generis, оскільки користувач не зможе здійснювати майнові права на контент - тобто забороняти комусь використовувати його”.

Також, за словами Дмитра Дорошенка, наразі деякі платформи прописують в умовах користування, що вони жодним чином не претендують на згенерований контент, і дозволяють користувачу використання текстів і зображень в комерційних цілях:

“Відтак, це саме той випадок, коли український користувач може заявити про своє право sui generis щодо згенерованого контенту. Тож на сьогодні головний висновок в тому, що дійсно - наявність такого права визначається саме розробником ШІ-генератора і перед тим, як заявити про своє право особливого роду, потрібно достеменно ознайомитися з умовами використання програми”.

Серед загальних тенденцій Дмитро Дорошенко виділив такі:

• Розробник остерігається виникнення спорів щодо генерованих об’єктів.
• Більшість договорів приєднання не передбачають виникнення права sui generis, оскільки прямо забороняють здійснення користувачем майнових прав, аналогічних до прав автора – зокрема забороняти і дозволяти використання твору.
• Відкритим залишається питання щодо субліцензування згенерованих об’єктів, оскільки за законодавством країн, в яких базуються компанії розробники, такі об’єкти не підпадають під охорону.

Із повним відеозаписом експертної дискусії “Право sui generis на захисті “творів” ШІ” можна ознайомитись за посиланням.

IP довідник:

*Промпти - запитання чи завдання, яке користувач ставить під час спілкування з мовною моделю штучного інтелекту.

Читайте також:

• Про штучний інтелект і NDA: доступні всі подкасти курсу “Основи авторського права в креативних індустріях”
• Як штучний інтелект змінює IP-сферу: результати дослідження IP Australia

Фестивалі інновацій, змагання бізнес-ідей та наукові обговорення було організовано спільно з фахівцями ІР офісу в межах роботи мережі TISC в низці українських вишів до Міжнародного дня інтелектуальної власності (World IP Day 2024). До заходів долучились КНЕУ,  НТУ «ХПІ» та Полтавська політехніка.

→ Київський національний економічний університет ім. Вадима Гетьмана

У партнерстві ІР офісу з КНЕУ, на базі якого функціонує Центр підтримки технологій та інновацій (TISC), пройшов фінал StartUp school KNEU PITCH DAY №1.

.   

Під час проєкту 10 різних команд 2 місяці навчались та готувались до пітчингу. Переможцями стали учасники комади GelBase ‒ стартап-проєкту, спряваного на розвиток еко-інновацій і підтримку Цілей сталого розвитку.

Заступник директора ІР офісу Ігор Паренчук, який був серед журі конкурсу, наголосив:

“Новітні бізнес-ідеї молодих українських підприємців стрімко набирають обертів, перетворюючись на потужний стартап-рух. Цей рух сприяє формуванню підприємницької культури, створенню нових робочих місць, залученню інвестицій та розвитку передових технологій, що підвищує конкурентоспроможність України у світовому інноваційному просторі.

Саме тому сприяння розвитку стартапів та забезпечення охорони прав інтелектуальної власності є одним із пріоритетних напрямів діяльності ІР офісу”.

Ігор Паренчук

StartUp school KNEU ‒ це місце розвитку підприємницьких ідей, де учасники мають можливість набути теоретичних знань та практичних навичок, щоб далі створювати та розвивати свої стартапи.

→ Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут”

Всеукраїнський фестиваль інновацій, який провели у Харківській політехніці, зібрав 86 стартапів з різних міст України: Львова, Рівного, Кам’янця-Подільського, Херсона, Києва, Запоріжжя Харкова. А також - з Нідерландів.

У фінал пройшли 18 проєктів, а переможцем став K-PILOT ‒ автопілот для дронів-камікадзе.

Інші учасники представили також багато цікавих розробок. Зокрема:

• стартап MineGuard (комплект дронів для дистанційного виявлення мін з точністю 95%);
   
• стартап IZOSTERA (теплозвукоізоляційний матеріал з морських водоростей, що вирішує проблему тепло- і звукоізоляції будинків сучасним матеріалом з екологічної сировини);
   
• стартап Time Traveler`s Art (додаток для вивчення класичного мистецтва, який допомагає розширювати свої знання, віртуально переживати інтерактивні виставки, експозиції, цифрові музеї тощо, на відміну від класичних музеїв).

Всеукраїнський фестиваль інновацій - це платформа для обміну ідеями та розвитку студентського підприємницького середовища в Україні, яку організувала Харківська політехніка у партнерстві з ІР офісом та мережею TISC України. 

→ Національний університет “Полтавська політехніка ім. Юрія Кондратюка”

Науковий захід “Світове кафе: захист інтелектуальної власності, проблеми та перспективи” пройшов у Полтавській політехніці.

Науковці, викладачі та студенти обговорили найглобальніші виклики сучасності у сфері IP та презентували цікаві тематичні доповіді. До дискусії долучилися науково-педагогічні працівники, студенти, науковці зі Швеції, США та Великої Британії, представники Патентного відомства Швеції, Корпусу Миру в Україні, IP офісу.

Зокрема, Ігор Шевченко, заступник начальника відділу аналізу інноваційних показників та патентної інформації IP офісу, розповів про договір про патентну кооперацію (PCT) та захист ІР прав на відомих маркетплейсах. Також він наголосив, що мережа TISC відіграє важливу роль у забезпеченні охорони прав інтелектуальної власності, комерціалізації IP прав та трансферу технологій для винахідників, інноваторів, стартаперів, які звертаються за послугами до представників Центрів підтримки технологій та інновацій.

Фото: КНЕУ

Читайте також:

• Розвиток інноваційної екосистеми: в Івано-Франківську пройшов навчально-практичний захід щодо грантових можливостей
• Як розвивати інноваційну інфраструктуру в Україні: дискусії у межах IP Week 2024 (відео)

Помʼякшити негативні наслідки війни для України - як цьому може допомогти Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ)?

Це питання обговорювали на зустрічі української делегації з Генеральним директором ВОІВ Дареном Тангом та директором відділу країн з перехідною та розвиненою економікою (TDC) Хабіпом Асаном у межах роботи 32-ї сесії Комітету з розвитку та інтелектуальної власності ВОІВ в Женеві (Швейцарія).

Особливу увагу приділили розробці Національної стратегії у сфері інтелектуальної власності до 2030 року. Це документ, який стане стратегічною візією розвитку української ІР сфери на найближчі роки і, як повідомив перший заступник директора ІР офісу Богдан Падучак, його планують подати на затвердження вже цього року:

“Ми хотіли б подякувати вам за підтримку у розробці Національної стратегії у сфері ІВ, над якою працює потужна група міжнародних та національних експертів. Ми знаємо, що це дуже амбітний план, але ми прагнемо завершити всі необхідні процедури для його розробки цього року та подати його на затвердження до Кабінету Міністрів. Нашим основним завданням є пом'якшення негативних наслідків війни та адаптація до нових технологій, що з'являються. Тому ми цінуємо високий рівень залучення ВОІВ та її профільних департаментів до розробки цієї Стратегії”.

В межах серії зустрічей у ВОІВ було домовлено про розробку та продовження реалізації низки важливих ініціатив, зокрема:

• подальша реалізація ініціативи WIPO ALERT в Україні;
• подальша участь та преференцій доступу для українських установ у рамках програм публічно-приватного партнерства ВОІВ ASPI та ARDI;
• реалізацію проєкту “Управління інтелектуальною власністю у технопарках”;
• питання захисту генетичних ресурсів і традиційних знань, пов'язаних з генетичними ресурсами;
• подальшу підтримку та спільні просвітницькі та освітні проєкти в межах Національного навчального центру інтелектуальної власності (IP Academy);
• рецепція найкращих практик щодо альтернативних методів врегулювання спорів, послуги медіації та співпраця з Центром медіації та посередництва при IP офісі;
• подальший розвиток мережі TISC та співпраця з Національним хабом інтелектуальної власності та інновацій (National IP&Innovations Hub), який функціонує в структурі IP офісу;
• підтримку співпраці з Судовим інститутом ВОІВ, зокрема в межах бази даних WIPO-Lex Judgments;
• проєкт CEBS щодо оцінки потреб, розбудови мережі та зміцнення потенціалу експертів з питань торговельних марок та патентів;
• проєкт CEBS WEP для місцевих громад у сфері традиційного текстилю;
• технічна та експертна допомога;
• розбудова професійної спроможності у сфері ІВ та підвищення правової культури ІВ.

Співпраця ВОІВ та України на такому рівні є свідченням беззаперечної підтримки нашої держави, її інноваційної екосистеми. На цьому під час зустрічі наголосив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів:

“Ми хотіли б ще раз підкреслити, що наш фокус на співробітництво залишається незмінним, і ми продовжуємо покладатися на експертизу ВОІВ для пом'якшення негативних наслідків війни, описаних у відповідному звіті ВОІВ, який обговорювався під час 64-ї серії Генеральних Асамблей. Ці негативні наслідки мають і надалі залишатися предметом моніторингу та належним чином враховуватися в наступних рішеннях Генеральної Асамблеї ВОІВ та в подальшій діяльності в рамках ВОІВ”.

Віталій Кіндратів і Дарен Танг
 

Українська делегація подякувала делегації ВОІВ за підтримку ініціатив у IP сфері та запросили Генерального Директора ВОІВ Дарена Танга відвідати Україну і національний ІР офіс, щоб пересвідчитись у тому прогресі, який здійснює наша держава попри виклики війни.

“Зміцнення нашої співпраці після підписання Меморандуму про взаєморозуміння між ВОІВ та Україною демонструє нам численні можливості для розвитку інтелектуальної власності, інноваційної та творчої екосистеми України. І, незважаючи на агресивну війну росії проти України, брак ресурсів та людські труднощі, ми готові поступово зміцнювати сфери нашої співпраці, відображені в Меморандумі, з акцентом на пом'якшення негативних наслідків війни, відновлення інноваційної та творчої екосистеми України та адаптацію до нових технологій”, — підкреслив Богдан Падучак.

Copyright: WIPO. Photo: Emmanuel Berrod

Читайте також:

• Україна вперше виконує функції координатора регіональної групи CEBS під час роботи Комітетів ВОІВ
• США відзначили зусилля України у захисті інтелектуальної власності попри війну, — звіт USTR 2024

Представники IP офісу (УКРНОІВІ) долучились до семінару на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.

Національний фонд досліджень України (НФДУ) та Офіс Горизонт Європа в Україні провели на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу (ІФНТУНГ) дводенний навчально-практичний та інформаційний захід “Грантові можливості Національного фонду досліджень України та інструменти підтримки в рамках Програми “Горизонт Європа”.

Захід був спрямований на підтримку і розвиток наукової спільноти та створення сприятливого середовища та привабливих умов для роботи українських та іноземних науковців. Спікери відзначили перспективи для подальшої співпраці представників закладів вищої освіти та наукової спільноти, обговорили особливості комунікації з європейськими партнерами.

Представники IP офісу виступили з темою “Інноваційний розвиток України через призму діяльності УКРНОІВІ”, де поділились з учасниками знаннями та досвідом щодо розбудови інноваційної екосистеми держави та надали аудиторії цілісне уявлення про роль УКРНОІВІ в інноваційному розвитку України.

“Інноваційний розвиток України є важливою складовою визнання держави на міжнародній арені, а наукова спільнота є одним із головних елементів такого розвитку. ІР офіс зацікавлений надавати підтримку іноваторам, креаторам та винахідникам та сприяти їх діяльності”, - зазначила начальниця департаменту розвитку інновацій IP офісу Ольга Кронда.

Учасниками заходу стали викладачі та науковці ІФНТУНГ, які мали можливість дізнатися про грантову підтримку, яку надає Національний фонд досліджень України, а також про можливості Рамкової програми “Горизонт Європа” для вітчизняних науковців, інноваторів, МСП, бізнес-структур.

Під час свого виступу Галина Штогрин, начальниця відділу координації грантової діяльності, акцентувала:

“Світ пропонує безліч можливостей для залучення фінансування в інноваційні проєкти, і грантові можливості - це одна із них. Саме тому співробітники нашого відділу відкриті для комунікацій з представниками наукових установ та закладів вищої освіти і готові проконсультувати щодо інструментів отримання грантів.”

Важливою складовою заходу став практичний кейс, який включав інформацію про:

• організаційну та технічну підтримку конкурсів,
• організаційно-правові аспекти грантового менеджменту,
• юридичні та фінансові аспекти участі у Програмі “Горизонт Європа”,
• можливості та перспективи участі в програмі EUREKA тощо.

Читайте також:

• Представників IP офісу обрано до комітетів програми ЄС з досліджень та інновацій “Горизонт Європа”
• Як розвивати інноваційну інфраструктуру в Україні: дискусії у межах IP Week 2024 (відео)
• Talking about my idea: що треба знати про можливості для інноваторів у програмі “Горизонт Європа” (відео)

Незважаючи на повномасштабну війну, Україна продовжує змістовну співпрацю зі Сполученими Штатами для вирішення найбільших порушень у сфері IP захисту. Про цей йдеться у "Спеціальній доповіді 301" Офісу торговельного представника США (USTR). 

У звіті висвітлюється прогрес, досягнутий країнами-торговими партнерами у вирішенні проблем інтелектуальної власності, які викликали занепокоєння Сполучених Штатів. Щодо України такими проблемами залишаються:

• адміністрування систем організацій колективного управління, які забезпечують збір і розподіл авторських винагород серед правовласників;
• використання державними установами неліцензійного програмного забезпечення;
• впровадження ефективних засобів боротьби з порушенням авторського права в інтернеті.

І хоча через повномасштабе вторгнення рф в Україну огляд і оцінювання ситуації в нашій державі призупинено, USTR відзначив прогрес у міжнародній співпраці в IP сфері, зокрема в межах засідань Українсько-американської ради з торгівлі та інвестицій, на якій в листопаді 2023 року обговорювались зусилля України, спрямовані на розвиток міцного IP середовища.

Також у звіті позитивно відзначено заходи щодо боротьби з несанкціонованим записом фільмів в кінотеатрах (камкординг). Зокрема, Сполучені Штати закликали країни ухвалити закони та правозастосовні практики, спрямовані на запобігання камкордингу за прикладом України.

Довідково:

"Спеціальна доповідь 301" — щорічний огляд глобального стану охорони та захисту прав інтелектуальної власності. Її готує Офіс торговельного представника США (USTR). Звіт стосується понад 100 торгових партнерів Сполучених Штатів.

Читайте також:

• Україна вперше виконує функції координатора регіональної групи CEBS під час роботи Комітетів ВОІВ
• ВОІВ підтримує Україну у розробці Національної стратегії інтелектуальної власності: підсумки сесії “IP Strategy: WIPO for Ukraine”

У зв’язку з отриманням численних запитів представників професійної спільноти щодо оформлення довіреностей, пов’язаних із представництвом інтересів осіб, Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій (ІР офіс / УКРНОІВІ) підготував низку рекомендацій. Ці рекомендації стосуються обʼєктів промислової власності.

В інформаційному повідомленні щодо належного оформлення довіреностей можна знайти роз’яснення таких питань:

• Форма довіреності.
• Зазначення особи, якій видана довіреність.
• Зазначення третьої особи (органу, для представництва перед яким призначено представника).
• Зазначення юридичних дій, які належить вчиняти представнику.
• Підписання довіреності.
• Подання довіреності.
• Вчинення дій представником з перевищенням повноважень.
• Скасування довіреності.

ІР офіс зауважує, що це повідомлення має інформаційний характер і не встановлює правових норм.

Читайте також:

• ІР офіс розробив регіональні інтерактивні мапи надходження заявок та реєстрації об’єктів промислової власност
• ТОП-10 IP подій квітня: від плану розвитку IP офісу – до Тижня інтелектуальної власності