У штаб-квартирі Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) у м. Женева (Швейцарія) відбулася 34-а сесія Комітету експертів Ніццького союзу.

До участі в сесії долучилися й представниці українського IP офісу (УКРНОІВІ):

• начальниця департаменту інформаційно-документального забезпечення Вікторія Грищенко,
• начальниця відділу формальної експертизи заявок на торговельні марки №1 управління експертизи заявок на торговельні марки, промислові зразки та географічні зазначення департаменту експертизи заявок на об’єкти промислової власності Галина Дробна.

Галина Дробна та Вікторія Грищенко

На сесії було піднято і обговорено багато нагальних питань. Зокрема:

• стосовно внесення до Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (Ніццька класифікація, МКТП) нових назв товарів і послуг;
• зміни чи уточнення формулювань товарів і послуг, які вже наявні у алфавітних переліках МКТП через широке тлумачення чи невідповідність формулювань англійською та/чи французькою мовами;
• перенесення частини товарів/послуг до інших класів тощо.

Під час комунікацій з представниками делегацій різних країн світу (США, Японії, Німеччини, Молдови, Сінгапуру, Китаю, Литви, Польщі тощо) були обговорені питання стосовно класифікування товарів/послуг за національними процедурами.

Окремими видами товарів, обговорення пропозицій щодо внесення низки назв яких до алфавітних переліків, стали товари, пов’язані з програмним забезпеченням як продуктом. Подальше обговорення винесено на опрацювання створеною в межах поточної сесії Робочої групи, до складу якої увійшли представники відомств таких країн, як Австралія, Корея, Швейцарія, Саудівська Аравія та відомства Європейського союзу з питань інтелектуальної власності (EUIPO).

Опрацьовані матеріали та попередні висновки будуть викладені до вивчення та обговорення на електронному форумі в частині, присвяченій Ніццькій класифікації. За їх результатами фахівцями українського IP офісу будуть створюватися короткі інформаційні повідомлення для спільноти сфери інтелектуальної власності України, та викладатися для інформування загалу на офіційних вебресурсах.

Також велися обговорення пропозицій щодо внесення нових назв послуг, пов’язаних з транскрибуванням священних текстів, внесених відомством Ізраїлю. Питання попередньо не набрало необхідної кількості голосів за внесення та запропоновано для подальшого вивчення.

Представниками відомства Японії під час неформального спілкування піднімалося питання щодо позицій різних країн стосовно надання послуг у віртуальній реальності. Більшість представників відомств повідомили, що практика класифікування та проведення експертизи з цього питання невелика або взагалі відсутня. Тому велика кількість пропозицій була відкликана для доопрацювання та оприлюднення на наступній сесії Комітету експертів Ніццького союзу.

В подальшому IP офіс ініціюватиме робочі обговорення, результати яких ляжуть в основу формування позиції України стосовно зазначених вище питань. Тож стежте за анонсами та новинами.

Читайте також:

• Міжнародна співпраця та обмін досвідом: український IP офіс взяв участь у 5th IP Case Law Conference 2024
• Формулювання від імені України вперше додані до онлайнового інструменту “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи”

Продовжується реалізація важливої ініціативи, спрямованої на допомогу ветеранам, військовослужбовцям та членам їхніх родин щодо запуску інноваційного бізнесу.

У рамках першого етапу проєкту Lab2Market Veterano відбувся онлайн-тренінг на тему “Роль ІР в управлінні стартапами та ІР стратегія стартапу”. Спікером виступила Ольга Кронда - начальниця департаменту розвитку інновацій IP офісу. 

Під час тренінгу учасники дізналися про:

• інтелектуальну власність як ефективний інструмент розвитку стартапу; 
• об’єкти IP права;
• штучний інтелект;
• ІР стратегію;
• приклади успішної комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності. 

"Для стартапів надзвичайно важливо розуміти: інтелектуальна власність не лише визначає їхню конкурентоспроможність, але й є ключовим активом, що збільшує вартість бізнесу, робить його привабливішим для інвесторів і забезпечує можливості для майбутнього зростання і розвитку", - зазначила Ольга Кронда. 

Крім того, учасники тренінгу засвоїли 4 факти, які потрібно знати перед запуском стартап-проєкту і створення IP системи в бізнесі. А саме:

1. Інтелектуальна власність надає суттєву бізнес-перевагу над конкурентами.

2. Важливо розуміти, якою ІВ ви володієте і для якої вам потрібен дозвіл.

3. Дуже важливо знати, яка інтелектуальна власність належить комусь іншому, і які права ви можете порушити.

4. ІВ є нематеріальним активом і може бути відображена в балансі бізнесу, тим самим збільшуючи його вартість і привабливість для інвестицій, продажу або злиття.

Загалом учасники проєкту отримали корисну інформацію та дієві поради, які вони зможуть ефективно застосовувати під час створення свого стартапу. 

У п'ятницю, 10 травня, учасники Lab2Market Veterano на практиці закріплять отримані знання та навички під час спеціальних завдань від менторів IP офісу.

Довідково:

Lab2Market Veterano - проєкт, організований українським IP офісом спільно з  Національним технічним університетом “Дніпровська політехніка” за підтримки Дніпропетровської обласної ради (ДОР) та Дніпропетровської обласної асоціації органів місцевого самоврядування (ДОАОМС) у межах діяльності National IP&Innovations Hub.

Ініціатива створена для того, щоб ветерани, активні військовослужбовці і члени їх родин змогли стати новаторами в бізнесі, заповнивши прогалини у своїх знаннях про підприємництво із фокусом на інновації.

Проєкт спрямований на тих, хто мріє відкрити власну справу в інноваційному секторі, надаючи комплексний підхід до навчання через три окремі етапи.

Читайте також:

• Lab2Market Veterano: відбувся онлайн-тренінг, присвячений бізнес-моделюванню
• Lab2Market Veterano: інноваційний міст між військовим минулим і підприємницьким майбутнім
• Інновації в медицині: IP офіс запроваджує проєкт Lab2Market MedTech

Сьогодні в рубриці IPictures (цікаво про IP в картках) - про те, де шукати шрифти, скільки це коштує, а головне — як не збагачувати на шрифтах ворога?

Шрифт - також об'єкт авторського права. Бо це по своїй суті також твір. Отже, у шрифтів є автори, а значить - вони мають авторське право.

Для того, щоб допомогти захистити цю оригінальну інтелектуальну власність, розробили серію карток про шрифти в контексті IP.

Дивіться картки, дізнавайтесь нове (чи згадуйте те, що вже знали) та не забувайте поділитись публікацією з тими, кому це буде цікаво:

Більше подібних матеріалів - на нашій сторінці у Фейсбуці.

Також підписуйтесь на IP офіс в YouTube, де вже вийшло багато відео про інтелектуальну власність.

Читайте також:

• “Наша назва унікальна - в інтернеті такої не знайшли”: міфи і правда про ТМ
• “Мою ідею вкрали!” – ТОП-5 фраз, якими творці шокують юристів
• Про IP в картках: що таке монетизація контенту і як українці дають росії гроші на війну проти себе

Важливе інформаційне повідомлення для заявників та користувачів онлайнового інструменту “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи” (МТП).

Формулювання, подані УКРНОІВІ (IP офісом) від імені України, вперше були додані до онлайнового інструменту МТП. Вони стали доступними після оновлення переліків МТП у квітні 2024 року.

Завдяки співпраці визначених підрозділів УКРНОІВІ наведений нижче перелік доступний всім користувачам та учасникам Мадридської системи українською та англійською мовами.

Нові формулювання допоможуть заявникам у виборі назв для товарів під час подання міжнародних заявок за Мадридською системою. Ці самі формулювання також мають більший шанс бути винесеними на обговорення щодо додавання їх до Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків (МКТП).

Користуючись нагодою, запрошуємо до співпраці представників громадськості сфери інтелектуальної власності України. Пропонуємо подавати для опрацювання пропозиції щодо назв товарів/послуг, які актуальні для зазначення їх в переліках товарів/послуг заявок, що подаються до УКРНОІВІ, але назви яких відсутні як у МКТП, так і в МТП.

Такі пропозиції будуть ретельно опрацьовані. Двічі на рік вони направлятимуться до підрозділу ВОІВ, відповідального за супровід МТП. Після розгляду представниками Міжнародного Бюро ВОІВ, у разі їх позитивного рішення, такі формулювання додаватимуться до алфавітних переліків товарів і послуг МТП.

Пропозиції можна надавати на електронну адресу: Viktoriia.Gryshchenko@nipo.gov.ua.

Зауважте, що самостійно надати пропозиції до ВОІВ неможливо.

Довідково:

“Менеджер товарів і послуг Мадридської системи” (МТП) – це онлайновий інструмент, розроблений Міжнародним бюро ВОІВ та призначений для допомоги заявникам та їх представникам у формуванні переліків товарів і послуг, який необхідно надати при подачі міжнародної заявки за Мадридською системою.

Читайте також:

• Онлайн-інструмент “Менеджер товарів і послуг Мадридської системи”: оновлено українськомовну версію
• Про запровадження нової версії поточної редакції МКТП у перекладі українською мовою
• Опубліковано нові версії міжнародних класифікацій – МПК та МКТП
• Питання зміни принципу залежності та розширення переліку мов: як пройшла сесія Мадридської Робочої групи

Під час конференції визначили ключові напрями подальшого співробітництва з EUIPO та національними IP відомствами інших країн.

На базі Європейського офісу з інтелектуальної власності (EUIPO) відбулась 5th IP Case Law Conference 2024. Участь у конференцію взяли і представники українського ІР офісу, а саме:

• Юрій Романюк, начальник Департаменту захисту прав інтелектуальної власності,
• Юлія Горбик, начальник Департаменту забезпечення роботи Апеляційної палати,
• Анастасія Могелюк, провідний професіонал з інтелектуальної власності Центру спостереження з питань порушень IP прав.

Під час конференції представники ІР офісу відвідали лекції з питань захисту обʼєктів інтелектуальної власності, спікерами яких виступили провідні експерти: судді Європейського суду, члени Апеляційної палати EUIPO, представники бізнесу.

Конференція складалася з 7 основних сесій, під час яких було розглянуто такі теми:

• ключові моменти розгляду європейських судових справ та справ Апеляційної палати щодо обʼєктів інтелектуальної власності;
• підстави надання відмов у реєстрації торговельних марок та промислових зразків;
• охорона обʼєктів інтелектуальної власності в еру штучного інтелекту та метавсесвіту;
• реєстрація обʼєктів авторського права та їх співвідношення з обʼєктами промислової власності;
• нові перспективи для охорони географічних найменувань;
• гармонізація законодавства щодо обʼєктів промислової власності.

.   

У перший день конференції представники ІР офісу мали нагоду провести зустріч з представниками EUIPO й колегами з Грузії та Молдови, метою якої є тісна співпраця учасників проєкту EU4IP. Серед іншого домовились про обмін досвідом щодо роботи Апеляційної палати.

У другий день конференції представники ІР офісу взяли участь у робочій групі з представниками Європейської обсерваторії захисту інтелектуальної власності (EU Observatory on Infringements of IPRs) й колегами національних IP відомств Грузії та Молдови.

Обговорили реалізацію проєкту EU4IP, зокрема ключові моменти співпраці щодо впровадження Центрів спостереження на базі національних відомств учасників цієї програми. Запланували провести робочі зустрічі національних Центрів спостережень IPR.

Робоча зустріч делегацій національних IP відомств (України, Грузії та Молдови) з керівництвом Європейської обсерваторії

Європейська обсерваторія у свою чергу представила основні напрями її діяльності та поділилась набутою практикою щодо боротьби з порушеннями IP прав.

“Обмін досвідом з Європейською обсерваторією є пріоритетним для нашого Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності. ІР офіс зацікавлений в отриманні рекомендацій щодо впровадження ефективних інструментів у боротьбі з порушеннями у IP сфері, зокрема для створення національного єдиного порталу з питань захисту прав інтелектуальної власності на прикладі Intellectual Property Enforcement Portal”, - зазначила Анастасія Могелюк, провідний професіонал з інтелектуальної власності Центру спостереження українського IP офісу.

Участь у конференції сприятиме впровадженню набутих знань на практиці щодо захисту прав інтелектуальної власності в Україні, а також подальшої співпраці з EUIPO та національними відомствами інших країн.

Читайте також:

• Проєкт EU4IP стане практичним інструментом підтримки малого і середнього бізнесу, підприємств, креаторів та інноваторів, – Олена Орлюк
• “Активна підтримка України – наш пріоритет”, – Жоао Неграу, виконавчий директор EUIPO
• Євроінтеграція сфери інтелектуальної власності: ІР офіс підписав меморандум про співпрацю з EUIPO

В ІР офісі відбулося публічне обговорення проєкту наказу Міністерства економіки України “Про затвердження Правил складання, подання та проведення експертизи заявки на винахід і заявки на корисну модель”.

Участь в обговоренні в офлайн-форматі взяли:

• Інна Шатова, заступниця начальника управління інтелектуальної власності та інновацій – начальниця відділу державної політики у сфері інтелектуальної власності Міністерства економіки України,
• Микола Потоцький, радник директора ІР офісу,
• Дмитро Павлов, начальник відділу патентного права ІР офісу,
• Олександр Дорошенко, директор НДІ інтелектуальної власності НАПрН України,
• Петро Боровик, керуючий партнер юридичної компанії “Боровик та Партнери”.

До онлайн-обговорення долучилися:

• Юлія Семеній, членкиня правління Національної асоціації патентних повірених України,
• Василь Красніков, президент Всеукраїнської асоціації патентних повірених (ВАПП) та Леонід Черепов член правління ВАПП,
• Анастасія Гоменюк, експертка проєкту “TIPSTER: Торгівля, підтримка інтелектуальної власності та технічне регулювання” в межах проєкту міжнародної співпраці  ReACT4UA,
• Оксана Кашинецева, консультантка з прав людини та прав інтелектуальної власності БО “100% Життя – Мережа ЛЖВ” та БФ “Пацієнти України”,
• Ольга Гургула, старший лектор у Brunel University London, а також інші відомі фахівці у сфері інтелектуальної власності.

Загалом захід зібрав близько 60-ти учасників.

Відкриваючи публічне обговорення, Інна Шатова зазначила, що це черговий нормативно-правовий акт про проведення експертизи заявок на об’єкти промислової власності, який приводиться у відповідність до оновленого законодавства у сфері інтелектуальної власності, і який є одним з найскладніших, оскільки він стосується сфери науково-технічної творчості – винахідництва, та має враховувати акти Європейського Союзу.

Під час обговорення досліджувались пропозиції спільноти, зокрема щодо:

• підходів до врахування відомостей, які є частиною рівня техніки, для визначення новизни винаходу (корисної моделі);
• вимог до складання формули винаходу (корисної моделі),
• порядку проведення експертизи, визначення експерта, повідомлення заявника про призначення експерта;
• підходів до відновлення прав заявника, реалізації права заявника на внесення до заявки змін, пов'язаних зі зміною особи заявника;
• обсягу прав у поділеній та виділеній заявці (вимога недублювання обсягу правової охорони).

Особлива увага була приділена аспектам визначення відповідності умові патентоздатності “винахідницький рівень” нових форм відомого з рівня техніки лікарського засобу, якщо вони істотно не відрізняються за ефективністю.

“Закон встановив особливий підхід щодо визначення винахідницького рівня нової форми відомого з рівня техніки лікарського засобу, спрямований на підвищення доступності ліків в Україні та недопущення поширення явища “вічнозелених патентів”, яке спотворює мету права інтелектуальної власності – забезпечити правову охорону інноваційним результатам. Тому в Правилах проведення експертизи ми маємо передбачити механізм перевірки винахідницького рівня нових форм відомого з рівня техніки лікарського засобу, який дозволить патентувати лише відповідні форми, що істотно відрізняються ефективністю. Це сприятиме підвищенню інноваційної складової ринку лікарських засобів та забезпеченню права на доступ до життєво необхідних ліків, що є критично важливим в умовах війни рф проти України”, - зазначив Микола Потоцький.

Читайте також:

• Набрали чинності Правила складання і подання заявки на промисловий зразок
• ІР офіс оприлюднив інформаційне повідомлення щодо належного оформлення довіреностей

1 травня 2024 року набрав чинності наказ Міністерства економіки України “Про затвердження Правил складання і подання заявки на промисловий зразок та проведення експертизи заявки на промисловий зразок і міжнародної реєстрації промислового зразка”. 

У Міністерстві юстиції Україні цей наказ зареєстровано 16 квітня 2024 року за N 547/41892.

Наказом визначаються:

• правила подачі заявки на промисловий зразок,
• перелік документів, які потрібно надати,
• процедура проходження експертизи.

Ухвалення нового порядку допоможе виробникам продукції зареєструвати її дизайн швидко й легко, убезпечивши її від копіювання, та спокійно розвивати свій бізнес.

“Міністерство економіки активно працює над розширенням можливостей бізнесу для використання інструментів охорони креативних рішень. Зовнішній вигляд промислових виробів відіграє ключову роль у просуванні продукції на ринку. Тому створення швидкого та прозорого механізму реєстрації прав на промислові зразки має сприяти бізнесу в отриманні охорони та виведенні своїх інноваційних продуктів на ринок.

Оновлені Правила містять новели щодо електронного документообігу, а також включають положення, які дозволятимуть бізнесу оперативно управляти та комерціалізовувати цей інтелектуальний актив ще на стадії реєстрації”, - зазначив заступник Міністра економіки України Віталій Кіндратів.

Затвердження Правил щодо промислових зразків має важливе євроінтеграційне значення. На цьому наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк:

“Планом заходів з виконання рекомендацій Європейської Комісії, представлених у Звіті про прогрес України в рамках Пакета розширення Європейського Союзу 2023 року, визначено необхідність прийняття актів щодо проведення експертизи заявок на промислові зразки з метою приведення підзаконних актів України у відповідність до EU acquis у червні 2024 року. Тож прийняття відповідних Правил є черговим свідченням своєчасного виконання Україною євроінтеграційних зобов'язань”.

Поряд з цим, Правила визначають компетенцію IP офісу під час проведення експертизи заявки перевіряти, чи не є заявник (один із заявників), автор (один із авторів) особою, пов'язаною з державою-агресором. Якщо така інформація підтвердиться, ІР офіс має право ухвалити рішення про відмову в державній реєстрації промислового зразка.

Читайте також:

• IP дайджест Євроінтеграції: відстежуємо прогрес IP сфери на шляху України до ЄС
• ІР офіс розробив регіональні інтерактивні мапи надходження заявок та реєстрації об’єктів промислової власності

Суб'єкти права особливого роду: чиї інтереси захищає право sui generis? Відповідь на це питання шукали експерти під час дискусії “Право sui generis на захисті “творів” ШІ”, організованої Центром демократії та верховенства права за підтримки ІР офісу. До дискусії долучилися експерти з авторського права, адвокати, представники юридичних компаній, науковці.

Приналежність права особливого роду (sui generis) за статтею 33 Закону України “Про авторське право і суміжні права” є одним із найбільш дискусійних. У частині другій статті 33 Закону йдеться про те, що суб’єктами права особливого роду можуть бути автор комп’ютерної програми, його спадкоємці, правовласники або ж правомірні користувачі цієї комп’ютерної програми. Водночас стаття не дає чіткої відповіді на запитання – хто ж буде власником прав sui generis?

На цьому під час виступу наголосив начальник відділу розвитку креативних секторів економіки IP офісу Дмитро Дорошенко:

“Торік було опубліковано чимало наукових статей, у яких авторитетні науковці досить обґрунтовано підходили до того, що передусім власником права особливого роду має бути розробник комп’ютерної програми - платформи, яка дає можливість генерувати об’єкт. Але це питання досі залишається спірним”.

За Законом під час генерування об’єктів потрібно дотримуватися прав інших авторів. Але, якщо це не точний збіг тексту, зображення чи відео, дуже складно визначити внесок кожного автора у згенерований об’єкт.

“Уже з’являються інструменти, які дозволяють авторові довідатися чи використовувала нейромережа під час тренування та навчання його авторський доробок. Такі інструменти навіть дозволяють правовласнику вилучити твір із бази даних”, - зазначив Дорошенко.

Окреслюючи загальні тенденції, представник ІР офісу зауважив, що платформи починають потроху заявляти про те, що під час тренування нейромережі орієнтуватимуться на ліцензії Creative Commons - твори, які перебувають у суспільному надбанні та ті об’єкти, на які надано дозвіл. Але на практиці такий підхід може поставити ті платформи, які мають доступ, наприклад, до фотобанків, у більш вигідне становище.

Інша тенденція, за словами спікера, зводиться до того, що розробники нейромереж самі намагаються врегулювати цей ринок з тим, щоб не порушувати прав авторів.

Український законодавець свідомо пішов на те, щоб встановити, що умови приналежності прав sui generis можуть визначатися договором. За словами Дмитра Дорошенка, єдиний договір, який платформи можуть укласти з мільйоном користувачів – це договір приєднання. Це той самий договір, до якого користувач приєднується, натискаючи “галочку”. А які ж умови цього договору?

Як приклад фахівець IP офісу навів умови використання безкоштовної програми Copilot, яка належить Майкрософт:

“За цими умовами Copilot не претендує на згенероване зображення. Програма віддає це зображення користувачеві, при цьому вимагає від нього право на користування згенерованим контентом, на промпти* і право надавати в користування згенеровані об’єкти всім третім особам. Це означає, що у користувача не виникають майнові права. Фактично платформа знімає з себе відповідальність та намагається упередити майнові спори. За таких умов не можна говорити про права sui generis, оскільки користувач не зможе здійснювати майнові права на контент - тобто забороняти комусь використовувати його”.

Також, за словами Дмитра Дорошенка, наразі деякі платформи прописують в умовах користування, що вони жодним чином не претендують на згенерований контент, і дозволяють користувачу використання текстів і зображень в комерційних цілях:

“Відтак, це саме той випадок, коли український користувач може заявити про своє право sui generis щодо згенерованого контенту. Тож на сьогодні головний висновок в тому, що дійсно - наявність такого права визначається саме розробником ШІ-генератора і перед тим, як заявити про своє право особливого роду, потрібно достеменно ознайомитися з умовами використання програми”.

Серед загальних тенденцій Дмитро Дорошенко виділив такі:

• Розробник остерігається виникнення спорів щодо генерованих об’єктів.
• Більшість договорів приєднання не передбачають виникнення права sui generis, оскільки прямо забороняють здійснення користувачем майнових прав, аналогічних до прав автора – зокрема забороняти і дозволяти використання твору.
• Відкритим залишається питання щодо субліцензування згенерованих об’єктів, оскільки за законодавством країн, в яких базуються компанії розробники, такі об’єкти не підпадають під охорону.

Із повним відеозаписом експертної дискусії “Право sui generis на захисті “творів” ШІ” можна ознайомитись за посиланням.

IP довідник:

*Промпти - запитання чи завдання, яке користувач ставить під час спілкування з мовною моделю штучного інтелекту.

Читайте також:

• Про штучний інтелект і NDA: доступні всі подкасти курсу “Основи авторського права в креативних індустріях”
• Як штучний інтелект змінює IP-сферу: результати дослідження IP Australia