В ІР офісі стартували секторальні обговорення проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, над підготовкою якої працюють національні та міжнародні експерти. 

Національна стратегія розробляється за ініціативи Міністерства економіки України в межах реалізації Меморандуму про взаєморозуміння між Мінекономіки та Всесвітньою організацією інтелектуальної власності (ВОІВ) щодо співробітництва у сфері інтелектуальної власності.

17 травня 2024 року в онлайн-форматі відбулося секторальне обговорення блоку “Інноваційна екосистема та економіка інтелектуальної власності”, до якого долучилося близько 40 учасників.

Ми продовжуємо обговорювати ключові положення проєкту Національної стратегії розвитку ІР сфери не лише з українськими та міжнародними експертами і фахівцями в ІР сфері, але й з широким колом стейкхолдерів, аби у підсумку розробити максимально дієвий та ефективний документ. На цьому наголосила очільниця ІР офісу Олена Орлюк, відкриваючи перше секторальне обговорення:

“Ми хочемо почути думки, рекомендації та побажання не лише представників сфери інтелектуальної власності, а й науковців, освітян, представників інноваційного середовища, юристів, економістів, бізнесу, громадськості для того, щоб максимально повно відобразити проблеми, які гальмують розвиток інноваційної екосистеми та економіки інтелектуальної власності. Стрімкий технологічний розвиток у світі породжує нові виклики. Тому стратегічний документ, який розробляється, має відповідати не лише на поточні запити, а й на ті питання, які зараз вирішуються на глобальному рівні”.

Олена Орлюк додала, що фінальний варіант проєкту Національної стратегії буде презентуватися під час Генеральної асамблеї ВОІВ влітку 2024 року в межах звітування по впливу війни на українську сферу інтелектуальної власності, інноваційне та креативне середовище. А також проєкт Національної стратегії, після його опрацювання Міністерством економіки як проєкту урядового акту, буде представлено для громадського обговорення.

Детальніше про проблеми, які будуть висвітлені у блоці “Інноваційна екосистема та економіка інтелектуальної власності”, розповіла начальниця департаменту розвитку інновацій ІР офісу Ольга Кронда.

Які є проблеми державного регулювання діяльності щодо використання прав на об’єкти інтелектуальної власності (ОІВ) та трансферу технологій? Спікерка окреслила такі:

• не достатньо врегульовано питання належності майнових прав інтелектуальної власності на об'єкти права ІВ, створені у зв'язку з виконанням трудового договору (контракту);
   
• відсутність програм підвищення кваліфікації у сфері ОІВ та трансферу технологій;
   
• несприятливі умови для створення стартапів та спін-оффів в Україні;
   
• існуюче нормативно-правове поле створює перешкоди для розвитку державно-приватного партнерства у сфері використання прав на ОІВ та трансферу технологій;
   
• чинне законодавство не сприяє розвитку людського капіталу у сфері використання прав на ОІВ та трансферу технологій;
   
• не врегульовано питання створення та впровадження прав на ОІВ у різних галузях.

Детальніше зі стратегічними цілями, які направлені на розв’язання проблем, можна ознайомитись у презентації.

Начальниця департаменту з економічних питань інноваційного розвитку ІР офісу Дар’я Чайка акцентувала увагу на існуючому розриві між розробниками технологій і користувачами чи виробниками продукції із застосуванням цих технологій. Вона закликала наукову спільноту залишати свої пропозиції щодо подолання цього розриву, адже додатком до Національної стратегії буде йти План заходів на її виконання.

Свої пропозиції до цього розділу можна надсилати на електронну скриньку 2024ip.strategy@gmail.com. Будь ласка, у темі листа вказуйте назву блоку - Інноваційна екосистема та економіка ІВ.

Нагадаємо, що у понеділок, 20 травня 2024 року, о 14:00 відбудеться друге секторальне обговорення проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року. У фокусі уваги – блок “Авторське право і суміжні права”.

Читайте також:

• ВОІВ підтримує Україну у розробці Національної стратегії інтелектуальної власності: підсумки сесії “IP Strategy: WIPO for Ukraine”
• Під час World IP Day презентовано концепцію проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності

13 травня 2024 року офіційно набрав чинності оновлений Регламент про географічні зазначення (ГЗ) для сільськогосподарської продукції, вин та спиртних напоїв, який був опублікований в Офіційному віснику Європейського Союзу 23 квітня 2024 року.

Регламент спрямований на покращення охорони сільськогосподарського сектору шляхом консолідації процедур, які раніше містилися в окремих документах, в єдину комплексну систему.

Він передбачає:

• посилення захисту географічних зазначень в інтернеті шляхом географічного блокування;
   
• деталізацію використання в назві, маркуванні або рекламних матеріалів переробленого продукту географічного зазначення, яке є інгредієнтом такого продукту;
   
• надання більших прав групам виробників, включаючи право протидіяти знецінювальним маркетинговим практикам та зниженню цін.

Очікується, що вищезазначені зміни спростять процес реєстрації географічних зазначень, зробивши його простішим та ефективнішим для виробників. За новими правилами, Відомство з інтелектуальної власності Європейського Союзу (EUIPO) відіграватиме активну роль у правовій реформі схеми захисту географічних зазначень, а також буде компетентним органом для управління реєстрацією цих географічних зазначень у ЄС разом із державами-членами.

EUIPO вже працює над аспектами захисту географічних зазначень сільськогосподарської продукції, такими як створення та підтримка повної пошукової бази даних географічних зазначень GIview, яка незабаром включатиме географічні зазначення ремісничих і промислових продуктів.

EUIPO продовжуватиме розширювати свої знання про географічні зазначення за допомогою заходів з підвищення обізнаності та навчання, а також сприяти розвитку географічних зазначень через міжнародне співробітництво у сфері ГЗ в цілому.

Ухвалений Регламент є частиною ширших змін ЄС щодо захисту ідентичності та традицій сільськогосподарської продукції, а також підвищення довіри споживачів і розвитку сільських районів. Вони спрямовані на розширення використання географічних зазначень ЄС, зміцнення економіки сільської місцевості та забезпечення вищого рівня охорони назв продуктів/товарів.

Читайте також:

• IP дайджест Євроінтеграції: відстежуємо прогрес IP сфери на шляху України до ЄС
• Євробачення-2024: проблеми авторського права – у фокусі уваги заходу ІР комітету Асоціації правників України

20 травня 2024 року буде проведено друге секторальне обговорення проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності до 2030 року. У фокусі уваги - блок “Авторське право і суміжні права”. Захід організовано Міністерством економіки України та IP офісом.

Концепція проєкту Національної IP стратегії зокрема визначає основні напрями розвитку правового регулювання з огляду на імплементацію acquis ЄС, а також інші виклики правозастосовної практики, в тому числі щодо розвитку креативних секторів економіки у контексті права інтелектуальної власності.

Стратегічний напрям розвитку охорони авторського права і суміжних прав було представлено в ході заходу, присвяченого World IP Day (26 квітня).

З відповідними презентаціями можна ознайомитись за посиланнями:

Секторальне обговорення блоку “Авторське право і суміжні права”, на яке запрошуються всі зацікавлені сторони, відбудеться 20 травня (понеділок) 2024 року, початок – о 14:00.

Взяти участь в обговоренні можна онлайн (Zoom) за посиланням.

Ідентифікатор конференції: 871 5951 2694

Код доступу: 20240520

Основні теми для обговорення:

• подальша гармонізація законодавства України з правом ЄС до повної їхньої відповідності,
• посилення захисту у цифровому середовищі,
• систематизація законодавства,
• створення умов та механізмів для підвищення рівня економічного зростання креативних секторів.

Читайте також:

• ІР офіс запрошує на секторальне обговорення блоку “Інноваційна екосистема та економіка ІВ” проєкту Національної ІР стратегії
• IP LAW TALKS: IP офіс запрошує на новий формат дискусій щодо захисту IP прав

Вплив розвитку штучного інтелекту на захист прав інтелектуальної власності, світові тренди для сфери, глобальні виклики та фактор повномасштабної війни для IP в Україні. Все це та багато іншого обговорять під час IP LAW TALKS.

Це новий формат дискусій та розбору практичних кейсів, який запроваджує Рада молодих юристів спільно з ІР офісом та Європейським університетом для молодих юристів, адвокатів та студентів 2-6 курсів закладів вищої освіти.

Спікери заходу:

• Владислав Білоцький, заступник директора ІР офісу;
• Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу;
• Антон Полікарпов, керуючий партнер АО “Polikarpov Law Firm”;
• Оксана Марченко, суддя Господарського суду міста Києва, заступниця Голови Ради суддів України.

Модератор - Юрій Романюк, начальник департаменту захисту прав інтелектуальної власності ІР офісу.

Дискусійна панель буде присвячена таким темам:

• Розвиток української судової практики в ІР-спорах.
• Глобальні тренди захисту прав інтелектуальної власності.
• Вплив новітніх технологій на сферу інтелектуальної власності.
• Стратегічні виклики ІР сфери під час війни та в процесі відбудови України.
• Боротьба з контрафактною продукцією у воєнні роки.
• Авторське право та сучасні технології (зокрема штучний інтелект) тощо.

Також на учасників чекають воркшопи:

• Авторське право: сучасні тенденції, штучний інтелект
  Любов Майданик, заступниця директора ІР офісу
   
• Порушення прав інтелектуальної власності в Інтернеті
  Олександра Косенко, керівниця Центру спостереження з питань порушень прав інтелектуальної власності ІР офісу
   
• Боротьба з контрафактною продукцією у воєнні роки
  Микола Коваль, адвокат юридичної агенції “Дубинський і Ошарова”
   
• Боротьба з патентним тролінгом через визнання недійсними промислових зразків в Україні: законодавчі нововведення та практичні підходи
  Оксана Падох, старша ІР юристка, адвокатка, керівниця практики захисту прав в патентно-юридичній компанії IPSTYLE

Дата і час: 25 травня, 09:00.

Реєстрація за посиланням.

Більше деталей тут.

Довідково:

TALKS - формат освітніх заходів від Ради молодих юристів України. Дає можливість всебічно ознайомитись з новелами та трендами юридичного ринку у сфері інтелектуальної власності.

Формат об’єднує найкращі практики для ефективного підвищення кваліфікації та засвоєння практичних знань молодими юристами та адвокатами.

Важливим елементом є живі дискусії та можливість неформального спілкування зі спікерами, а також детальне пропрацювання конкретних практичних кейсів.

Читайте також:

• IP офіс розробив рекомендації щодо процедури внесення до WIPO ALERT вебресурсів, які викликають занепокоєння стосовно дотримання IP прав
• Talking about my idea: запрошуємо на вебінар про те, як правильно масштабувати стартап

Одяг, прикраси і навіть свято! До Всесвітнього дня вишиванки IP офіс підготував підбірку об’єктів інтелектуальної власності, пов’язаних із унікальною українською традицією. 

Щороку, у третій четвер травня, ми відзначаємо Всесвітній день вишиванки - свято, яке покликано нагадати нам про наше коріння, історію та традиції. І, звісно, вкотре об’єднати українців навколо здобутків нашої культури.

Варто пам’ятати, що декоративно-ужиткове та образотворче мистецтво є об’єктом інтелектуальної власності. Тож правова охорона української вишивки й вишиванки здійснюється в межах чинного законодавства. А саме - реєстрацією:

• авторського права (на твір),
• промислових зразків (дизайнів),
• торговельних марок тощо.

Тож, які об’єкти ІВ, пов’язані з вишивкою, подають на реєстрацію в Україні? Декілька цікавих прикладів у підбірці від IP офісу.

Свято

Власне, сам Всесвітній день вишиванки - це не тільки свято, а і зареєстрована торговельна марка! Під такою назвою діє громадська організація, яка опікується цією ініціативою.

До речі, День вишиванки не привʼязаний до жодного національного свята, а виник як флешмоб. Його ідея належить студентам Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича, які вперше масово вбралися у національний одяг у 2006-му році.

І якщо у першому заході участь брали лише десятки студентів, то вже наступні роки до них доєдналися викладачі. А потім свято вийшло за межі учнівської спільноти і поширилося по всіх містах та селах країни. Згодом, завдяки українській діаспорі, День вишиванки набув популярності у всьому світі.

Одяг

Звісно, значна частина об’єктів ІВ, пов’язаних з вишивкою, - це безпосередньо вишите вбрання. Серед різноманіття промислових зразків (деякі вже зареєстровані, деякі ще в процесі) є, наприклад, такі:

• вишитий одяг

• національна сорочка

• сукня молодіжна

До речі, це стосується не лише одягу для людей. Серед творів ужиткового мистецтва є, наприклад, вишита сукня на ляльку.

Орнамент

В Україні відомо близько ста видів і технічних прийомів вишивання: наприклад, гладь, хрестик, низь, мереження, бігунець, плетіння та багато інших. Авторське право охороняє саме художні елементи вишивки як об'єкта декоративного ткацтва. Тобто кольорову гаму, візерунки чи навіть орнамент для вишивання.

Ювелірні вироби

Серед модних трендів нині - прикраси з народною символікою. Тож у багатьох колекціях сучасних українських ювелірних майстрів зустрічаються ювелірні вироби, декоровані елементами у вигляді вишивки - за допомогою гравіювання чи покриття емаллю. У поєднанні з дорогоцінним металом це має ефектний вигляд.

Наприклад, браслети, підвіси та інші прикраси з орнаментами різних регіонів Україні зареєстровані як відповідний промисловий зразок "Комплект ювелірних виробів UA COLLECTION":

Нагадування про Чорнобиль

В українській історії немало трагічних та героїчних сторінок. То ж не дивно, що вони також знайшли своє відображення у вишивці. Так, маємо зареєстровану торговельну марку “Чорнобильська вишиванка”. 

Орнаменти у ній складаються не лише з традиційних народних візерунків, а також із орнаментальних зображень атому, радіації та природи. Як стверджують власники ТМ, така вишиванка є втіленням перемоги людства над наймасштабнішою техногенною катастрофою, що сталася на території України у 1986-му році.

Читайте також:

• IP офіс презентує нові чек-листи про авторське право у сфері мистецтв
• “34 полюси творчості”: інтелектуальна власність у світі моди (відео)
• Україна вивчає можливості охорони традиційних знань механізмами права інтелектуальної власності, — Олена Орлюк

Які питання авторського права і суміжних прав можуть виникати під час підготовки та проведення Євробачення? Якими є контрактні умови Національного відбору та участі у самому конкурсі? А що з правами на ІР контент, плагіатом та іншими проблемами використання авторського контенту?

Ці питання були у фокусі онлайн-заходу комітету Асоціації правників України (АПУ) з інтелектуальної власності на тему “Авторські права у світі Євробачення”, який відбувся 14 травня 2024 року. Модерувала захід Юлія Кольченко, членкиня Ради Комітету АПУ з інтелектуальної власності.

ІР офіс (УКРНОІВІ) на заході представив Олексій Арданов, заступник начальника департаменту – начальник відділу авторського права і суміжних прав департаменту розвитку сфери авторського права і суміжних прав.

Під час виступу він окреслив питання авторського права і суміжних прав, які можуть виникати на різних етапах підготовки та проведення пісенного конкурсу Євробачення:

“При підготовці виступу учасники створюють музичний твір з текстом, що охороняється авторським правом і не може бути похідним від іншого твору. Також під час виступу можуть використовуватися фонограми (семпли), відеограми (для оформлення виступу), твори візуальних мистецтв (наприклад, фотографії, картини, твори художного дизайну, скульптури). Окремої уваги заслуговують хореографічні твори – виконання яких є важливим елементом виступу. Виконання хореографічних та музичних творів також є об’єктами суміжних прав”.

Також Олексій Арданов зазначив, що правила участі в конкурсі встановлюють Європейська мовна спілка (ЄМС) та НСТУ як уповноважений ЄМС організатор проведення в Україні національного етапу відбору на Євробачення. Згідно з цими правилами учасники конкурсу надають організаторам невиключні майнові права на використання об’єктів авторського права і суміжних прав різними способами (публічне виконання – на сцені в телестудії, публічне сповіщення – на радіо і телебаченні, інтерактивне надання доступу - на відеохостингах та в соціальних мережах).

Крім того, фахівець з авторського права зазначив, що ЄМС наголошує на тому, що організації колективного управління (ОКУ) уповноважені збирати в країнах-учасницях Євробачення роялті за використання творів, виконань і фонограм, зокрема під час їх публічного сповіщення (використання на радіо і телебаченні). В умовах воєнного стану, коли відсутні акредитовані організації колективного управління (ОКУ) у відповідних сферах, у музичних правовласників існує можливість отримувати роялті в межах добровільного колективного управління, коли правовласники надають в управління відповідні майнові права конкретній ОКУ.

Також Олексій Арданов зауважив, що до українського ІР офісу часом звертаються заявники з повідомленням про те, що їх авторські права на музичні твори були порушені учасниками Євробачення.

“Оскільки УКРНОІВІ не має повноважень кваліфікувати конкретні дії як плагіат чи інше порушення авторського права, то у відповідь заявникам надає роз’яснення щодо майнових та немайнових прав, видів порушень цих прав, передбачених законодавством, а також повідомляє про можливість вирішити спірне питання в суді”, - роз’яснив спікер.

Оксана Духовна, адвокатка, юристка з авторського права виступила з презентацією, присвяченою питанням плагіату в контексті Євробачення. Доповідачка навела приклади з прецедентної практики зарубіжних країн про обсяги використання музичного твору, які дозволяють стверджувати про факт плагіату, а також зазначила, що в Україні наразі бракує експертів саме щодо музичної сфери, наявність яких є важливим фактором для правильної кваліфікації плагіату під час вирішення спорів щодо порушення авторського права.

Інші учасники дискусії, юрист з авторського права Дмитро Гузій та директор Brynza Music Володимир Гурський, також вказали на важливість ОКУ для збору і обміну між країнами роялті за використання музики. Зокрема, наголошувалося на тому, що наявність музичних творів у базах даних міжнародної асоціації CISAC дозволяє ОКУ, що є членами CISAC, ефективно перерозподіляти одна одній роялті за використання музики в різних країнах.

Дмитро Гузій розповів про роль національного суспільного мовника (НСТУ) в просуванні музичного контенту українських митців з дотриманням авторського права.

Дмитро Отакот, маркетолог, виконавець, автор пісень, музичний оглядач, під час заходу навів приклади проблем авторського права і суміжних прав, що виникають при просуванні українського музичного контенту на міжнародних онлайн-стрімінгах та розповів про ліцензії, які пропонуються цими сервісами для ліцензування кавер-версій популярних пісень.

Володимир Гурський при цьому наголосив, що в Україні серед музикантів ще бракує правової культури, зокрема непоодинокими є випадки створення кавер-версій без дозволу правовласників.

Також учасники дискусії обговорили аналогічну проблему, яка виникає при використанні музичних семплів без дозволу правовласників. З точки зору права музичний семпл є частиною фонограми, у якій може також бути зафіксований фрагмент виконання, музичного твору. Крім того, обговорювалися аспекти використання фольклору.

Читайте також:

• Про IP в картках: що таке монетизація контенту і як українці дають росії гроші на війну проти себе
• Як захистити українську інтелектуальну власність від рф: кейс пісні Христини Соловій

Очільниця ІР офісу Олена Орлюк та заступниця директора ІР офісу Любов Майданик 13-14 травня 2024 року відвідали з робочим візитом Інститут інновацій та конкуренції імені Макса Планка у Мюнхені (Німеччина).

Керівництво національного відомства долучилося до роботи круглого столу «Відкриваємо дані для досліджень про Україну», організованого Інститутом, а також взяло участь у низці неформальних робочих зустрічей щодо поглиблення двостороннього співробітництва між Інститутом інновацій та конкуренції імені Макса Планка та ІР офісом у питаннях правової охорони інтелектуальної власності та захисту ІР прав в Україні.

Під час виступу на круглому столі Олена Орлюк наголосила на інтенсивності інноваційного прогресу та технологічного розвитку.

Використання новітніх технологій та технологій штучного інтелекту вже є топ-трендом. За словами очільниці IP офісу, Україна також докладає всіх зусиль, щоб не відставати від світових інноваційних трендів, навіть попри агресивну війну, яку росія веде проти України, та яка має вкрай негативний вплив на функціонування та розвиток української економіки.

«Попри всі проблеми та виклики, український бізнес продовжує працювати, адаптуватися до складних реалій, шукати нові ідеї для реалізації та масштабування своїх проєктів, наповнювати економіку необхідною високотехнологічною продукцією, шукати шляхи виходу на нові ринки», - зазначила Олена Орлюк.

За її словами, сьогодні велика кількість українських компаній розробляють сучасні технічні рішення в таких ключових сферах як DefenseTech, MedTech, IT та AI. Це допомагає прискорювати глобальний інноваційний розвиток та зміцнювати оборонний потенціал і економіку нашої країни в умовах війни, ставлячи в пріоритет збереження життів наших військових та запобігання шкоди цивільному населенню.

Також Олена Орлюк розповіла про інституційне становлення українського ІР офісу, його візію та плани розвитку, а також останні напрацьовані документи, серед яких:

• Стратегічний план розвитку ІР офісу,
• інформаційний дашборд,
• ІР дайджест євроінтеграції,
• звіт «Зелені технології, інновації та інтелектуальна власність».

Окремо було акцентовано на Національній стратегії розвитку ІР сфери 2030, над якою працюють національні та іноземні експерти та роль ІР офісу у цьому процесі.

Любов Майданик поділилася з учасниками круглого столу деталями співробітництва українського відомства з інституціями ЄС в IP сфері іта навела основні статистичні дані надходжень заявок на об’єкти інтелектуальної власності та видачі охоронних документів ІР офісом. Зокрема, вона зазначила, що відносно показників 2022 року сумарна кількість заявок на об’єкти промислової власності у 2023 році зросла на 47,6%. Винаходи демонструють зростання у 5,5%, корисні моделі – 47,4%, промислові зразки – 34,8%, торговельні марки – більш ніж 55,4%.

Спікерка також розповіла про онлайн сервіси та інтерактивні інформаційно-довідкові системи ІР офісу та міжнародні інструменти, з якими активно взаємодіє національне IP відомство. Зокрема йшлося про Глобальну базу даних брендів та Глобальну базу даних промислових зразків. Ці бази даних регулярно оновлюються та містять актуальну інформацію, зокрема й про українську документацію.

Любов Майданик акцентувала на тому, що через умови воєнного часу деяка інформація в українських реєстрах обмежується з міркувань безпеки.

Довідково: 

Захід проводився Інститутом інновацій та конкуренції імені Макса Планка з метою посилення досліджень про Україну, збору та вивчення повних даних в інноваційному циклі: від освіти та науки до винаходів, інновацій, малого і середнього бізнесу та промисловості.

Учасники круглого столу шукали відповіді на запитання, які виникають при систематичному вивченні публічних даних задля синергії співпраці з власниками даних та можливими спільними дослідницькими групами з українськими експертами.

Читайте також:

• ІР офіс розробив регіональні інтерактивні мапи надходження заявок та реєстрації об’єктів промислової власності
• На базі National IP&Innovations Hub розроблено інтерактивні дашборди розвитку IP та інновацій в Україні

17 травня 2024 відбудеться секторальне обговорення блоку “Інноваційна екосистема та економіка інтелектуальної власності” проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності, організоване Міністерством економіки України та IP офісом.

Основні аспекти концепції проєкту Національної стратегії, зокрема й щодо інноваційної економіки, презентували під час заходу до World IP Day (26 квітня) в межах Українського тижня ІВ (IP Week 2024).

Детальніше із концепцією блоку “Інноваційна екосистема та економіка інтелектуальної власності” можна ознайомитись у презентації:

Цього тижня стартує етап секторальних обговорень проєкту Національної стратегії. Мета – обговорити документ, зробити його максимально дієвим та ефективним, таким, що відповідає запиту суспільства та враховує пропозиції всіх зацікавлених сторін.

У фокусі секторального обговорення  “Інноваційна екосистема та економіка інтелектуальної власності”:

• Державне регулювання діяльності щодо використання прав на об'єкти інтелектуальної власності та трансферу технологій;
• Національна інноваційна екосистема для ефективної комерціалізації об'єктів права інтелектуальної власності та трансферу технологій;
• Управління інтелектуальною власністю;
• Комерціалізація об'єктів права інтелектуальної власності установами та організаціями державного сектора та сектора вищої освіти;
• Комерціалізація об'єктів права інтелектуальної власності підприємницьким сектором.

Секторальне обговорення є відкритим для всіх бажаючих та відбудеться 17 травня 2024 року, початок – об 11:00.

Долучитись до обговорення можна в онлайн-режимі (Zoom) за посиланням.

• Ідентифікатор конференції: 851 6007 3710
• Код доступу: 608739

Також інформуємо, що 20 травня (понеділок) відбудеться секторальне обговорення блоку “Авторське право і суміжні права”, а 23 травня (четвер) 2024 року - блоку “Колективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і суміжних прав”.

Про час проведення цих секторальних обговорень, а також деталі для підключення буде повідомлено додатково. Стежте за анонсами на ресурсах ІР офісу.

Читайте також:

• ВОІВ підтримує Україну у розробці Національної стратегії інтелектуальної власності: підсумки сесії “IP Strategy: WIPO for Ukraine”
• Під час World IP Day презентовано концепцію проєкту Національної стратегії розвитку сфери інтелектуальної власності