проверка
На головну
На головну Карта сайту Зворотний звязок Архів новин

Міністерство економічного розвитку і торгівлі України
Державна служба
 

 
 
 
 

 

 

Урядова "гаряча лінія"

ІДС "Відомості про стан діловодства за заявками на знаки для товарів і послуг"


З 1 січня 2017 року в державній системі правової охорони інтелектуальної власності введено в дію МПК-2017.01, МКТП (11-2017) та МКПЗ-11 у перекладі українською мовою та створено відповідні нові інформаційно-довідкові системи (ІДС), доступ до яких надається на безоплатній основі.

 

Відповідно до Статуту Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), затвердженого наказом Державної служби інтелектуальної власності України від 06.04.2015 №51-н, з метою задоволення суспільних потреб в послугах щодо інтелектуальної, творчої діяльності та інтелектуальної власності наказом Укрпатенту від 30.07.2015 №152 внесено зміни до Порядку надання платних послуг Державним підприємством «Український інститут інтелектуальної власності». Детальніше >>>

 
 
[09.12.2016]  Фахівці ДСІВ та Укрпатенту взяли участь у конференції "Інтелектуальна власність і фармацевтична промисловість" 
 

7 грудня 2016 року в рамках Всеукраїнського тижня права представники Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ) та ДП "Український інститут інтелектуальної власності" (Укрпатент) взяли участь у Другій науково-пізнавальній конференції ПАТ "Фармак" на тему "Інтелектуальна власність і фармацевтична промисловість".

Відкриваючи захід, Генеральний директор ПАТ «Фармак» Філя Жебровська зазначила, що зустрічатися саме в такому форматі, обговорюючи проблематику захисту прав інтелектуальної власності (ІВ), стало вже доброю традицією.

«Для нас є дуже цінними такі зустрічі, коли можна обмінятися слушними думками з представниками державних органів влади та працівниками різних організацій. Це сприяє розвитку як усієї сфери ІВ, так і нашої фармацевтичної галузі зокрема», – пояснила Філя Жебровська.

Директор з розвитку відносин інтелектуальної власності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) Анатолій Горнісевич у своєму вступному слові теж відзначив важливість проведення заходів такого зразка. Особливо втішним, на переконання директора, є той факт, що на зустріч прийшли здебільшого молоді спеціалісти, які бажають удосконалити свої знання, що обов’язково позитивно вплине на розвиток промисловості.

Філя Жебровська

Анатолій Горнісевич


Програма заходу була насичена змістовними виступами, по завершенні яких велися жваві дискусії.

Першим доповідачем був Анатолій Горнісевич, виступ якого стосувався конституційних прав з реалізації інтелектуальної та творчої діяльності.

Перейняв естафету начальник відділу прав на результати науково-технічної діяльності Укрпатенту Дмитро Павлов, який запропонував аудиторії проаналізувати проблеми правової охорони винаходів у ЄС та Україні.

Він зауважив, що патентування має базуватися на взаємовигідному співробітництві між суспільством і творцем. Крім того, доповідач порівняв практику запобігання неправильно виданим патентам в Україні та країнах ЄС. А також розповів про специфіку додаткового охоронного сертифіката.

У наступній своїй доповіді Дмитро Павлов торкнувся теми охорони та захисту прав ІВ працівника (службовий винахід, раціоналізаторська пропозиція).

Заступник начальника відділу прав на результати науково-технічної діяльності Укрпатенту Лариса Тумко розкрила тему «Міжнародно-правова охорона промислових зразків». Зосередивши увагу аудиторії на питанні одержання охорони прав на промисловий зразок за допомогою Гаазької системи міжнародної реєстрації промислових зразків, фахівець перерахувала переваги останньої, а саме:

- можливість одержання охорони в кількох державах шляхом подання до одного відомства однієї міжнародної заявки, складеної за єдиними формальними вимогами, однією мовою; сплата мит до одного відомства;
- можливість подання одразу міжнародної заявки, без попереднього подання національної заявки; у разі потреби можливе зазначення України в міжнародній заявці;
- можливість подання множинної заявки, яка може містити до 100 промислових зразків. Умова – належність усіх заявлених зразків до одного класу за міжнародною класифікацією промислових зразків (Локарнською класифікацією);
- право не залучати представників, зокрема патентних повірених (можливо за бажанням призначати представником будь-яку особу);
- можливість подати клопотання про відстрочення публікації промислового зразка.

Лариса Тумко

Дмитро Павлов

Начальник відділу контролю якості та вдосконалення експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та топографії інтегральних мікросхем Юлія Колотілова запропонувала аудиторії тему про важливі аспекти патентування у фармацевтичній галузі. Звернувши увагу присутніх на те, як можна продовжити життєвий цикл фармацевтичних продуктів, доповідач розповіла про умови патентоздатності, серед яких виділила такі основні пункти: хімічна сполука повинна бути новою; на новизну конкретної сполуки не впливає її розкриття формули Маркуша, оскільки це не впливає на активність; загальний опис не впливає на новизну конкретного втілення; загальні умови хімічного процесу не впливають на новизну конкретного процесу; нова сполука повинна мати промислову придатність.

Юлія Колотілова зауважила, що сполуки, які використовують як проміжні в процесі отримання інших сполук, є теж патентоздатними. За її словами, варто пам’ятати, що сполука може бути новою, але непатентоздатною, якщо не матиме винахідницького рівня.

Ю.Колотілова


Заступник начальника відділу організації захисту прав та розгляду звернень громадян Укрпатенту Людмила Запорожець виступила з доповіддю «Захист прав ІВ в адміністративному та судовому порядку», предметом аналізу якої стали об’єкти промислової власності. Ішлося про роботу в зазначеному напрямі Апеляційної палати Державної служби інтелектуальної власності України (ДСІВ).

Серед основних категорій спорів були виокремлені:

- спори про порушення прав на об’єкти промислової власності;
- спори про оскарження рішень ДСІВ;
- спори про визнання недійсними охоронних документів на об’єкти промислової власності;
- спори про дострокове припинення свідоцтв на знаки для товарів і послуг;
- спори, що виникають з інших відносин (про встановлення авторства, спільного використання об’єктів промислової власності, визнання недійсними договорів про передачу права власності та інші).

Висвітлюючи питання захисту прав на об’єкти ІВ в судовому порядку. доповідач зосередила увагу на питаннях цивільного, кримінального, адміністративного й господарського судочинства. Учасники ознайомилися із схемою змісту позовної заяви та прикладами позовних вимог.

Ще одна доповідь Людмили Запорожець стосувалася патентних спорів та практики їх застосування. У своєму виступі вона зазначила, що типовими патентними спорами у фармацевтичній сфері є такі: припинення порушення прав на патент на винахід; визнання недійним патенту на винахід та припинення порушення прав на патент на винахід; заборона використання винаходу та визнання недійним патенту на винахід.

Окрім того, були названі правові підстави позову щодо визнання недійсним патенту на винахід, основною з яких є невідповідність винаходу такій умові патентоздатності як новизна. Фахівець пояснила, що винахід не є новим, якщо кожний незалежний пункт формули був відомий з джерел, загальнодоступних до дати подання заявки, або якщо заявлено пріоритет до дати пріоритету.

Ще однією підставою є невідповідність винаходу такій умові патентоздатності як промислова придатність. За словами доповідача, винахід не є промислово придатним, якщо не можливо виготовити запатентований продукт та якщо застосування запатентованого винаходу не призводить до одержання заявленого результату. Наступною причиною є невідповідність винаходу такій умові патентоздатності як винахідницький рівень. Ідеться про випадки, коли для фахівця винахід є очевидним, тобто випливає явно з рівня техніки.

Про визнання знаків для товарів і послуг добре відомими в Україні (для лікарських засобів) та про роботу Апеляційної палати ДСІВ розповіла начальник відділу заходів з розвитку інтелектуальної власності Укрпатенту Інна Костенко.

Доповідач зауважила, що охорона добре відомих товарних знаків здійснюється на підставі міжнародних правових актів і документів, зокрема Паризької конвенції про охорону промислової власності від 20 вересня 1883 року, Спільних рекомендацій Асамблеї Паризького Союзу та Генеральної Асамблеї ВОІВ про положення стосовно охорони загальновідомих знаків, прийнятих у 1999 році, та Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» від 15 грудня 1993 року.

Інна Костенко навела багато цікавих прикладів лікарських засобів, визнаних добре відомими в Україні в різний період.

До теми особливостей проведення судової експертизи об’єктів ІВ у фармацевтичній галузі звернувся у своїй доповіді партнер патентно-юридичної компанії «IPjurix» Юрій Охромєєв. Він розповів про види судових експертиз у зазначеній сфері; назвав ознаки (фонетичні, графічні й семантичні), за якими визначається схожість знаків для товарів і послуг. Було наведено кілька показових прикладів проведення дослідження щодо встановлення схожості позначення із знаком для товарів і послуг.

Заступник начальника відділу економіки та статистики інтелектуальної власності Укрпатенту Марина Шенкаренко у своїй доповіді «Патентна ситуація на фармацевтичному ринку України» розповіла та наочно продемонструвала, яку частку вітчизняні та зарубіжні фармацевтичні компанії займають на ринку України. У своєму аналізі фахівець спиралася на стандарти ВОІВ щодо визначення ролі ІВ у фармацевтичній індустрії.

Працівники ПАТ «Фармак» добре обізнані з гравцями фармацевтичного ринку України, тому жваво коментували статистику й ставили запитання. У свою чергу доповідач відзначила, що вітчизняна фармацевтична індустрія до цього часу отримує значну кількість патентів на корисні моделі, у той час як світовим стандартом є патенти на винаходи, що мають низку переваг. Презентація Марини Шенкаренко містила показники рейтингу фармацевтичних підприємств за «патентним портфелем».

Інна Костенко

Марина Шенкаренко

Головний спеціаліст відділу кваліфікаційної експертизи заявок на позначення Укрпатенту Світлана Дмитренко запропонувала для розгляду тему «Особливості реєстрації знаків для товарів і послуг у фармацевтичній галузі». Вона розповіла про правила складання заявок на реєстрацію товарних знаків, докладно описала та проілюструвала в презентації приклади позначень, які не можуть бути зареєстровані як знаки для товарів і послуг у фармацевтичній галузі (зокрема описові позначення або такі, що порушують публічний порядок).

У цій частині доповіді аудиторія проявила найбільшу активність та дискутувала над окремими прикладами.

На цивільно-правові договори в контексті статті 429 Цивільного кодексу України звернув увагу присутніх головний фахівець відділу авторського права Укрпатенту Володимир Пісоченко. Доповідач зробив акцент на істотних умовах договорів про розпоряджання майновими авторськими правами, на типові помилки, яких припускаються під час складання таких договорів і які виявляються під час державної реєстрації авторського права на службові твори.

Зокрема, типовою помилкою є зазначення в договорах, що зарплата працівника вважається авторською винагородою. У пункті 24 Постанови № 5 Пленуму Верховного Суду України від 04.06.2010 наголошується, що виплата працівникові заробітної плати не є тотожною виплаті йому авторської винагороди за створений твір у зв’язку з виконанням трудового договору, оскільки заробітна плата – це винагорода за виконану роботу залежно від певних умов, а авторська винагорода – це всі види винагород або компенсацій, що виплачуються авторам за використання їхніх творів, які охороняються в межах, встановлених авторським правом.

Також доповідач зазначив, що згідно з чинним законодавством цивільно-правова угода не вважається трудовим договором. Це враховується під час державної реєстрації авторського права, і в цьому випадку твір може бути зареєстрований як службовий лише за умови, якщо є рішення суду, яким було визнано існування трудових відносин.

Завідувач сектору відділу авторського права Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності Ірина Петренко виступила з доповіддю на тему «Правова охорона персонажа». Доповідач розповіла про охороноздатність персонажів згідно з чинним законодавством у сфері авторського права й, запропонувавши таку класифікацію персонажів: фантазійні, створені за прототипом, історичні, створені з усної народної творчості, – охарактеризувала охороноздатність кожного виду персонажів.

Також прозвучали приклади судових спорів щодо окремих популярних персонажів з мультфільмів «Капітошка» та «Маша і Ведмідь». Крім того, присутні дізналися про роботу Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності як експертної установи, до якої звертаються під час судових спорів (зокрема стосовно кваліфікації з точки зору авторського права персонажів літературних та художніх творів, телевізійних форматів).

На питання авторського права та суміжних прав у рекламі звернув увагу аудиторії начальник відділу нормативно-правового забезпечення у сфері авторського права та суміжних прав ДСІВ Олексій Арданов.

Доповідач перерахував об’єкти авторського права й суміжних прав та умови їх правомірного використання під час створення реклами різних видів (зовнішня реклама, телевізійна, на веб-сайті тощо), з урахуванням положень Законів України «Про рекламу», «Про авторське право і суміжні права», постанови Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року.

Олексій Арданов зупинився на особливостях законодавства, які не завжди враховуються в процесі створення реклами, що може спричинити порушення авторського права та суміжних прав. Серед порушених доповідачем питань вимоги до договорів; можливе порушення немайнових прав шляхом спотворення твору (навіть коли твір перейшов у суспільне надбання); незалежність права власності на матеріальний об’єкт, у якому втілено твір, від авторського права тощо.

Крім того, фахівець наголосив, що в рекламній діяльності можуть використовуватися не лише об’єкти авторського права та суміжних прав, але й інші об’єкти права ІВ й запропонував учасникам дискусії для поглибленого вивчення аспектів управління нематеріальними активами в рекламі ознайомитися з брошурою «Managing Intellectual Property in the Advertising Industry», доступною для завантаження на веб-сайті ВОІВ.

 

Анатолій Горнісевич

Всеукраїнський тиждень права, 2016

   

Всеукраїнський тиждень права, 2016

О.Скуренко, В.Фурса

   

Всеукраїнський тиждень права, 2016

Всеукраїнський тиждень права, 2016

   

 

Повернутися



Головна сторінка
Версія для друку Версія для друку
© Державне підприємство "Український інститут інтелектуальної власності".
2004-2017 Всі права захищено.
При використанні матеріалів посилання на сайт обов'язкове.
Finport Technologies розроблено компанією
Finport Technologies